В’ється стежечка вузенька
До пшениці за селом.
Хмарка небо чисте вкрила
Синьо-білим рукавом.

В синім небі дзвенить жавір,
Землю нашу звеселя.
Це не просто земля наша –
Це свята моя земля.

Хіба можна не любити,
В радості і в тузі.
Ряст, любисток і ромашку,
Лелеку у лузі.

По цім боці ліс дрімучий,
По тім – поле й небокрай.
Це не просто земля наша.
Це великий земний рай.

Г.Горбунова

Просмотреть увеличенную карту

Як у калейдоскопі змінюються роки і століття. А на річці Ірпінь вже багато років існують два села – на правому березі – Княжичі, на лівому – Жорнівка. Довга їх історія…