Пропонуємо сесії Княжицької сільської ради увічнити в назвах вулиць, провулків і площ сіл Княжичі та Жорнівка борців за Українську державу, уродженців Княжич і Жорнівки.

Ось наші пропозиції:

АНДРАШ Трохим Степанович (1898, с. Княжичі Шпитьківської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Києво-Святошинського р-ну Київської обл.). Козак Армії УНР, підпільник. Виконував найсерйозніші завдання П. Драника, підтримував зв’язок з усіма уповноваженими у волостях, був “душею організації”. За фахом телеграфіст. Навчався у Будаївському бджолярському технікумі. Парубок. Безпартійний. Склад родини станом на жовтень 1922 р.: батько Степан, 68 років, хлібороб, мав 3 десятини землі; мати Анна, 60 років, брат Павло, 17 років, всі проживають у с. Княжичі. Засуджений до 10 років ув’язнення. Оскаржив вирок у “Всеукраїнському” центральному виконавчому комітеті. Скаргу частково задоволено, внаслідок чого міру покарання знижено до 5 років ув’язнення. Реабілітований ще в часи УРСР.

ГРИСЮК (псевдонім ГАЙОВИЙ) Іван Андрійович (1894, с. Дорогинка, тепер Фастівського р-ну Київської обл. – 9.02.1923). Військовий діяч; повстанський отаман, начальник повстанський комітет Мотовилівка – Фастів (13.08.1922).

Від 1920 р. – козак отамана Богатиренка, з травня 1921 р. – отаман Гайовий (загін від 80 козаків). Діяв у Київській губернії, зокрема і на території нин. Києво-Святошинського р-ну. В його загоні було чимало мешканців Княжич і Жорнівки. Арештований у жовтні 1922 року. Загинув під час повстання отаманів у Лук’янівській в’язниці.

ДРАНИК (псевдонім КОСАР) Пилип Васильович (1895 с. Княжичі – 7.04.1930). Військовий діяч, просвітянин, підпільник, отаман; інструктор шкіл “Просвіт”, голова повстанкому Київського повіту та “10-го повстанського району” (13.08.1922); військове звання – сотник Армії УНР.

Організатор повстансько-партизанського руху в Україні. Створив підпільну організацію, що діяла на території Київського і Білоцерківського повітів Київської губернії. У червні 1921 р. встановив зв’язки з отаманом Гайовим, а в серпні-вересні 1921 р. – зі штабом Юрка Тютюнника у Львові.

Підпільну організаційну роботу продовжував до 26 грудня 1929 р., коли був арештований. 25 березня 1930 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний. Реабілітований рішенням Військової прокуратури КВО від 27 березня 1989 року.

ОЛІЙНИК Григорій Андрійович (1903/1904, с. Княжичі – 9.02.1923, Київ). Козак отамана Гайового. Малоземельний хлібороб. У повстанському русі щонайменше з осені 1920 року. “Найвідданіший козак Гайового”. Арештований 13 жовтня 1922 року. Засуджений до розстрілу. Загинув під час повстання в Лук’янівській в’язниці.

ОЛІЙНИК Платон Степанович (1902, с. Княжичі – після 27.09.1929). Керівник повстанкому с. Княжичі 10-го повстанського р-ну ППШ. Учасник повстання проти совєтської влади у 1919 – 1920 рр. Виконував найсерйозніші завдання П. Драника. Закінчив церковнопарафіяльну школу. Учень Будаївського бджолярського технікуму (освіта незакінчена середня). Склад родини станом на жовтень 1922 р.: батько, Степан, 45 років, хлібороб, мав 4,5 десятини землі; мати, Стефанида, 43 роки; брати Опанас, 16 років, і Михайло, 3 роки; “сестри, 3 душі” – всі проживали в с. Княжичі. Парубок. Безпартійний. Арештований 15 жовтня 1922 року. Засуджений до 10 років ув’язнення із суворою ізоляцією.

Просимо повідомити нас про прийняті сесією рішення.

Роман КОВАЛЬ, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, академік Академії наук вищої освіти України (історичне відділення)

Владислав КАРПЕНКО, краєзнавець, член Історичного клубу “Холодний Яр”