В Україні 22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря.

22 червня 1941 року тільки почало розвиднятися княжичців розбудило ревіння моторів літаків, які летіли на Київ. Люди повибігали на вулицю, зі страхом розмовляли між собою, підозрюючи найгірше. Вийшов зі своєї хати і червоноармієць Йосип Мельниченко, який перебував у відпустці, проронив неголосно слова, які увійшли в історію Княжич: "Напевне, "кум" пироги приніс". Всі без пояснень зрозуміли, що нацистська Німеччина напалабільше на Радянський Союз.

Уже через декілька днів усі жителі сіл Княжичі і Жорнівка, які могли тримати лопату в руках, були задіяні на будівництві укріплень для створення лінії оборони навколо Києва. Копали протитанкові канави, траншеї, окопи, бліндажі, створювали дротяні перешкоди, заводнювали заплави вздовж річки Ірпінь.

10 липня на 18-й день війни надійшов наказ з військкомату про мобілізацію усіх чоловіків до 50-ти років. Всі повинні були з'явитися на призовний пункт до райцентру Васильків рано-вранці 11 липня. Але вже після обіду 10 липня над Княжичами пролетів німецький літак-розвідник, і раптово почали горіти хати, сараї. Ще не встигли селяни кинутися гасити пожежі, як на вулиці знялася курява і поїхали селом німецькі танки, потім мотоциклісти . Це були передові танкові і моторизовані частини 1-ої танкової групи генерала Клейста, які захопили ряд сіл на захід від Києва, зокрема сусідні Музичі, Лука і вийшли до лівого берега р. Ірпінь.

Так і не судилося княжицьким чоловікам у 41-му піти на війну, усіх їх забрали на фронт уже в 43-му.

Загинули на фронтах ІІ Світової війни 92 жителі Княжич і 115 жителів Жорнівки. Їх імена викарбовано на Пам’ятних дошках, встановлених на княжицькому і жорнівському кладовищах. Місце поховання 63-х загиблих солдатів із Княжич і 70-ти із Жорнівки НЕВІДОМЕ.

Немає на цих дошках і імен княжичців, які були репресовані у 1930 році і до війни відбували покарання у сталінських таборах. Звідти вони пішли на фронт, пройшли штрафні батальйони, воювали, отримали високі державні нагороди (Петро Гома, Василь Проценко).

ЗГАДАЙМО НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ, ЗАГИБЛИХ У РОКИ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

Сьогодні ми започатковуємо акцію – вшанування пам’яті про наших загиблих земляків: їхні фото, як вони воювали, де загинули, де поховані.

ПРОСИМО НАЩАДКІВ ВІДГУКНУТИСЯ!!!

Княжицька сільська рада

Княжицька сільська бібліотека

Історико-краєзнавчий музей