Веб-портал сіл Княжичі і Жорнівка
Головна
Місцеві вибори 2015
Історія
Княжичі
Жорнівка
Люди
Новини
Генеральний план розвитку сіл(проект)
Влада
Сільський голова
Депутати
Члени виконкому
Депутатські комісії
Громадські комісії
Рішення влади
2019
2018
2017
Громадська рада
До уваги
Протоколи
Бізнес
Медицина
Культура
Освіта
Школа
ДНЗ
Шкільне життя
ЖКГ тарифи
Церква
Фотогалерея
Контакти
ВИБОРИ-2012
Об'єднання громад
Державні закупівлі

Новини

8.5.2019

8 травня - День пам`яті та примирення, 9 травня - 74-та річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Друга світова війна не оминула села Княжичі і Жорнівку. 10 липня на 18-й день війни надійшов наказ з військкомату про мобілізацію усіх чоловіків до 50-ти років. Всі повинні були з'явитися на призовний пункт до райцентру Васильків рано-вранці 11 липня. Але вже після обіду 10 липня над Княжичами пролетів німецький літак-розвідник, і раптово почали горіти хати, сараї. Ще не встигли селяни кинутися гасити пожежі, як на вулиці знялася курява і поїхали селом німецькі танки, потім мотоциклісти. Це були передові танкові і моторизовані частини 1-ої танкової групи генерала Клейста, які захопили ряд сіл на захід від Києва і вийшли до лівого берега р. Ірпінь. Так і не судилося княжицьким чоловікам у 41-му піти на війну, їх усіх забрали на фронт уже в 43-му.

Сумна статистика сіл Княжичі і Жорнівка: 203 воїни загинули смертю хоробрих, на роботах у Німеччині загинули 12 осіб, ще 16 були закатовані та спалені німцями у селах.

Сьогодні хочу вперше розповісти про ГЕРОЯ, якого ніколи не згадували на офіційних заходах у нашому селі. Це – ГОМА Петро Федорович, племінник останнього отамана Київщини Пилипа Васильовича Драника-Косаря. 17-річним юнаком Петро воював у загоні отамана Гайового. Йому вдалося приховати своє повстанське минуле, з 1923 р. він уже був членом сільради, а з 1925 року став незмінним секретарем Княжицької сільської ради. І продовжував допомагати своєму дядькові – отаману Косарю. Арештований 31 грудня 1929 року, засуджений до 7 років концтаборів. 26 березня 1942 р. Уметський районний військовий комісаріат (Тамбовська область) мобілізував Петра Гому до Красної армії. Служив рядовим на посаді кресляра пункту обробки розвідувальних відомостей. 11 вересня 1944 р. Петра Гому нагородили орденом Червоної зірки. Загинув він у Берліні 9 травня 1945 року. Отруїли “свої”. Щось підсипали в горілку. Указ про нагородження Петра Гоми орденом Вітчизняної війни II ст. підписано 2 червня 1945 р., але в ньому не сказано, що героя нагороджено посмертно…

Вічна слава ГЕРОЯМ!