Веб-портал сіл Княжичі і Жорнівка
Головна
Місцеві вибори 2015
Історія
Княжичі
Жорнівка
Люди
Новини
Генеральний план розвитку сіл(проект)
Влада
Сільський голова
Депутати
Члени виконкому
Депутатські комісії
Громадські комісії
Рішення влади
2019
2018
2017
Громадська рада
До уваги
Протоколи
Бізнес
Медицина
Культура
Освіта
Школа
ДНЗ
Шкільне життя
ЖКГ тарифи
Церква
Фотогалерея
Контакти
ВИБОРИ-2012
Об'єднання громад
Державні закупівлі

Новини

19.11.2018

Cпогади Антона Дудки про трагічні події 1931-1933 років

ГОЛОДОМОР 1932-33 РОКІВ

Із спогадів Антона Дудки про трагічні події 1931-1933 років

 

Антон Григорович Дудка народився у селі Княжичі у 1903 році і все своє життя прожив у нашому селі. Він був свідком і учасником багатьох подій першої половини ХХ сторіччя. У своїх спогадах, написаних власноруч у 1948 році, не оминув і трагічні роки Голодомору. Його записи не містять жодного натяку на неврожай у 1932 році через погодні умови. І хоча він був колгоспним активістом, все ж доніс до нас – своїх нащадків головну причину страшного голоду – ЗУМИСНА ЦІЛЕСПРЯМОВАНА ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ. Ось окремі витяги із його спогадів:

«… У кінці 1930 року прислали з району кандидата в члени партії Коляду Івана, якого відразу обрали головою сільради. Перш за все зайнявся він розкуркуленням, торгами, розкраданням куркульського майна. Кінчивши куркулів, почав середняків, навіть бідняків розкуркулювати. Після розкуркулення взявся за усуспільнення корів та свиней. Хто не хотів усуспільнювати, в того худоба була відібрана і відправлена на скотобазу. Далі з’єднав посади голови сільради і голови колгоспу. Колгоспників за мале непослушаніє направляв з пакетом до міліції.

Під час сівби озимих зняв усе тягло і пустив на вивозку хлібозаготівлі, картоплі, городини, сінопоставки.

За господарський 1931 рік вироблено 74 тис. трудоднів, на трудодень припало по 49 грамів посліду.

Прийшла зима, годувати худобу нічим. Прийшов план лісовивозки – 500 куб.м до Боярки. Після другої ходки половина коней попадали.

Наближається весна, залишилась гнила мерзла солома та й тієї мало. Почала гинути худоба. Здорові коні всі видохли. Залишився один дріб`язок, голів 40, а було 160. Телята видохли всі, корови теж почали дохнуть. Поросята і свині складали в яруси. А Коляда зібрав бригаду по викачці хліба, ходить по селу з обшуками. Цю викачку колгоспники прозвали «червона мітла». Бачачи таку ситуацію, колгоспники почали залишати село: до весни 1932 року на відхідництво з села пішло 60 осіб.

Навесні 1932 року Коляду відкликали з села. Головою сільської ради поставили місцевого Саковського К.О., на голову колгоспу райком партії прислав Білоконя. Вирішено коней, які вціліли, роздати колгоспникам, а корів самі колгоспниці розібрали. Весняну сівбу розпочали лише після того, як відросла трава – паша для коней. Сіяли майже до жнив. Що посіяли, те й зібрали. На трудодень нічого не видали, бо не виконали план хлібозаготівлі. Великі труднощі були з харчуванням людей, тому що продуктів і зерна в колгоспі майже не було. Особливо тяжко було тим колгоспникам, що не мали корів, бо за молоко можна було купити у Києві комерційного хліба.

А про загиблих від голоду А.Дудка сказав так: «жнив дехто так і не дочекався».

А таких у Княжичах було майже 50 осіб, і серед них два рідних племінники Антона Дудки. У Жорнівці загинуло від голоду 70 осіб.

На фото: Антон Дудка, 1925 рік.

 

DudkaAnton1925р